Анонс "Моє рідне село - Недобоївці"

Краєзнавча діяльність сьогодні є одним з основних напрямів бібліотечної роботи Недобоївської бібліотеки філії Хотинської ЦБС. Краєзнавство є своєрідним містком, що поєднує покоління минулі з поколіннями сьогоднішніми й прийдешніми.
Краєзнавча світлиця при Недобоївській бібліотеці створена та активно діє на протязі восьми років. Організаторами світлиці є бібліотечні працівники Щербата В.М. та Чебан Л.І.
Відвідуючи світлицю переконуємося, що в неї вкладена історія нашого сільського життя, таланти односельчан, потяг до мистецтва.
Барви вишиванок, витканих рушників, домотканих налавників,
виштопаних фіранок, предметів вжитку – це лише частина названих робіт, які залюбки оглядають дошкільнята, діти шкільного віку, молодь села, люди похилого віку.
Краєзнавча світлиця допомагає користувачам звернутися до джерел народного буття, народних традицій. Постійно відбуваються екскурсії молодших класів, та дошкільних груп Недобоївського НВК. Як цікаво та змістовно проходять ці зустрічі. Бібліотечні працівники щиро раді таким зустрічам, адже ця маленька частинка минульщини, сільського колориту , який панував колись, донесена до кожного відвідувача світлиці.
Завдяки їх старанням зберігаються традиції нашого сільського життя , та існує постійний зв'язок який поєднує молоде покоління з родинними корнями. Хай у цій світлиці в Недобоївцях не згасає іскорка добра та краси.
Божих благослоавінь та многая літа краєзнавчій світлиці.
На фото: завідуюча філією с. Недобоївці з учнями

      Історія села сягає сивої давнини. Назва його невивчена, хоча легенда донесла до наших днів, як у часи турецького поневолення, селяни знемагали від рабської праці на гнобителя пана Недобу, мовляв звідси і походить назва села Недобоївці.

"Отчому краю щиро бажаю

в мирі і злагоді жити.

Кращого краю у світі немає,

як же його не любити?!".

      Село Недобоївці Хотинського району знаходиться в центральній частині району на віддалі 14 км від м. Хотина та 50 км від м. Чернівців. Площа населеного пункту становить 877,2 га. Та межує із селами: Владична, Чепоноси, Рукшин, Долиняни, Ставчани. На території сільської ради розміщені і функціонують:

- Недобоївська загальноосвітня школа 1-111 ступеня Недобоївської сільської ради по вул.. Кобилянська, яка була побудована в 1910році з послідуючими добудовами в 1924р..1957р..1963р..1972р. Другий корпус школи розміщений по вул.. Головна 36-а, який було переведено 1989році в приміщення бувшої сільської ради побудованої в 1972 році. Починаючи із 1945 -   1952рр.  по даним архіву      загальноосвітньої школи  села    директором школи    був Шатровський  Анатолій  Вікторович  .  в   1 952-1957рр. директором школи була  Мельникова  Варвара  Григорівна  .  в   1957-1960 рр.- Галанджіанц Олена   Якимівна . в  1960 - 1963рр. - Нетреба Вадим Михайлович, в  І96З-І972 Главіцкий   Іван Артемович. в 1972-2006 Томін Григорій Петрович із 2006 по даний час Пайлик Василь Іванович.

-Дитячий навчальний заклад - який розмішений по вул. Козацька  і був побудова ний в 1980 році. До 1980 року були дитячі ясла  для дітей колгоспників. В 1980 році по 1993 рік завідуюча дитячої установи була  Вакарюк Марія Прокопівна . в 1993-2002 рік - Фріюк Галина Дмитрівна. 2002-2003 рік Легун Зоя Іванівна. 2003- поданий час  Палій Ольга Василівна .

- сільська лікарська амбулаторія, яка була побудована в 1960 році розмішена по вул. Головна 45 . Завідуючою медичним пунктом в 1944 - 1940 рр. були Дмитренко Євгена Василівна . в 1946 – 1982 . Дмитренко Андрій Іванович . в 1982-1983р.р. - Вишиван Олег Іванович . в 1983р.- Петрашишина Людмила Олександрівна. в І983-1986р.р.- Вовківський Іван Григорович , в 1986-1988р.р. -Куделько Галина Миколаївна . в 1988-1993 р.р.- Дирда Валерій Йосипович . із І993р - Колісник Вадим Васильович .

- сільський будинок культури, який був побудований в 1989 році і розміщений по вул. Головна 28-а . Перший сільський будинок культури був побудований молоддю села в 1949 році , який функціонував  до 1989 року. Завідуючим сільським будинком був в 1949-1955 р.р, - Семенко Микола , із І955-1959р.р.- Тодосійчук Василь Іванович, в 1959-1961 Балук  Василь Іванович, в 1961 -1963р.р.- Апельбойм Клава Михайлівна ,1963-1970р.р.- Пендус Марія Борисівна. І970-1978р.р.-.Лаба Дмитро Іванович. 1978-1979р. р,- Гайдеєк Василь Антонович. 1979-2001р.р. -Голяндіна Людмила Михайлівна .2001-2010 р. Щербатий Віктор Васильович. 2010 поданий час Щербатий Григорій Васильович.

- сільська рада . яка була побудована в 1989 році і розміщена по вул. Головна 28-а. Перша сільська рада на території села була побудована в 1940 і функціонувала до 1949 року в господарстві жителя села Сарахмана Василя Івановича . Першим сільським головою був Тодосійчук Йосип Петрович в 1940-191 рік. В 1941-1944 р.р. на території панувала румунська влада. Із 1944-1948 р.р. сільським головою був - Савчук Антон Васильович .  1948-195 І р.р.-

Головатий____________ . 1951 -1952р.р. Савчук Антон Васильович . 1952 -1962.р.-

Вакарюк Марія Прокопівна.1962-1965р.р.-Тодосійчук Василь Дмитрович. 1965-1967р.р.-Балук  Василь Іванович. 1967-1969р.р.- Конська Любов Степанівна. 1969-1971р.р.- Щербатий Іван Дмитрович. 1971 -1978р.р.- Вакарюк Марія Прокопівна. І978-1980р.р.- Лакустяк Іван Онуфрійович. І980-198І р.р.-Щербатий Іван Дмитрович . 198І -1992р.р.- Давня Марія Олександрівна. 1992-2003р.р.- Гайдеєк Григорій Антонович. 2004-2005 рік Сорокін Микола Ілліч. 2005 по даний час Мигалатюк Анатолій Васильович.

-Товариство з обмеженою відповідальністю << Буковина >>. Голова товариства Требик Микола Володимирович. Перший колгосп  « Червона Буковина >> на території села був створений в І946-1950р.р. голова колгоспу був Палій Михайло Арівонович. В 1948- 1950р.р. на території села був заснований ще один колгосп «Н.К .Крупської « - голова- Куделько Іван Андрійович. В 1950-1959р.р. колгосп << Червона Буковина >> голова -Рашківський Тимофій Іванович. В  1959-1962р.р. колгосп « Червона Буковина»

Голова - Легун Василь Юхимович. В 1962 - 1965.р. колгосп «Радянська Буковина >> голова - Стельмах Лідія Захарівна . В 1965-1969.р. Стельмах Дмитро Ілліч. В 1969-1973р.р. - Ворончіхін Павло Леонідович .В 1973 – 1976 Щегольський Петро Леонідович. В 1973 Ярчук Михайло Олексійович. В 1976-1978р.р.- Палій Михайло Прокопович. В І978-І980р.р.- Стратійчук Василь Іванович. В 198І -1985р.р.- Пономар Володимир Миколайович. В 1985-І996р.р. Гайдеєк Василь Антонович.

Село Недобоївці є самостійною адміністративно-територіальною одиницею - сільським населеним пунктом, в межах якого громада здійснює місцеве самоврядування і який має органи місцевого самоврядування, свою комунальну власність та свій місцевий бюджет.

На території села  Недобоївці    здійснюється   місцеве самоврядування   в повному  обсязі,  який   передбачено  Конституцією  України   та  Законом   ..Про місцеве   самоврядування   в   Україні",   згідно   з   інтересами   мешканців   села. історичними та місцевими традиціями.

Історія села Недобоївці сягає в глибину століть до княжої доби  про що свідчать розкопки стародавнього феодального замку розташованого в урочищі « Галич  с.Недобоївці. Сама назва, урочище << Галич >> та легенди які дійшли до нашого часу свідчать про те, що територія нинішнього села входила до складу   Галицько-Волинського князівства  часів Князя Данила Галицького .

Із занепадом королівства Данила Галицького територія нашого села та Хотинського краю підпадає під вплив молдавської держави . Про що свідчить перша згадка про наше село, яка знаходиться в Кишинівському державному  архіві за 1572 рік, а саме грамота пана Недоби. Тому за основу береться саме ця дата заснування села Недобоївці. Назва села є незмінною  і походить від прізвище  Недоба - власника земельних володінь, на яких посилилися перші жителі . Тривалий час це поселення було   дуже малим -- налічувало до десяти дворів . Навіть у 1771 році мало лише 28 хат .Протягом майже 300 -х років Н едобоївці переходили від одного поміщика до іншого. В грамотах за 1629р, 1630,  1632рр.. зазначено що  села було власністю поміщика М.Катарджі та інших.

Розвиток села дещо прискорився лише після приєднання Хотинського повіту до Росії в і 1812 році за Бухарестським мирним договором., сталися зміни в його економіці, почала зростати кількість населення. В 1817 році було 129 господарств. За 1817-1883 рр. воно зросло у вісім раз і становило 1660 чоловік.

В першій половині XIX століття Недобоївці належали поміщикові  Йорданію Балашу , село мало 950 сільсько-господарських угідь.

З 1820 році село належало відставному майору Агапію Єфремовичу Ярмолинськом. Який побудував нині діючу церкву Успіння Божої Матері.

З відміною кріпосного права в І80І році село належало Лейбі Колпакчі і Сруль Шорі, про що свідчить назва поля -<< Шорове >>.

Значна частина людей на при кінні XIX століття, шукало кращої долі за океаном, в Канаді. Бразилії та США . Більшість з них не повернулися па Буковину, а померли від важкої праці  на чужині .

Територіальна громада села Недобоївці має власну символіку ( герб, прапор ), яка відображає її історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості та традиції.

На основі історичних даних  переказів,  які дійшли до нашого  часу,  виконкомом  сільської ради депутатським складом членом спілки художників України Гуцулом І.А. було розроблено герб та прапор села.

Основою герба є щит  заокругленої форми білого кольору , який символізує добро, злагоду га світле майбутнє. В середині щита розміщений малий щит, що символізує овіяну  героїчними   подіями історію села. В нижній   частині малого щита розмішений кам'яний мур жовтого кольору,  який символізує оберіг, захист га спокій життя людей. У верхній частині малого щита

розміщений вітряк на голубому фоні, який є символом - багатства, достатку, добробуту.

Кожний колір в геральдиці має своє значення : блакитний - втілює чесність, вірність, бездоганність , а також пов'язане з небом, повітрям. Жовтий - символізує багатство та родючість нашої Української землі. В нижній частині великого щита на білому фоні розміщені плоди родючої  української землі, що символізує мирну працю нашого народу.. В центрі герба зазначена дата 1572 р. заснування села  Недобоївці.

Прапор села Недобоївці являє собою квадратне  полотнище зі співвідношенням  сторін 1:2 на зеленому  тлі якого розташований щит в нижній частині  якого розміщений   кам'яний мур жовтого кольору, а  в верхній-розміщений   вітряк на голубому фоні.

Є багато країн на землі,

У них - озера, річки і долини...

Є країни великі і малі,

Та найкраща завжди - Батьківщина!

      Є в бібліотеці папка під назвою: "Життя і діяльність видатних земляків", де зібрані матеріали про наших односельчан, які є читачами нашої бібліотеки і сьогодні.

        Герої соціалістичної праці Вакарюк М.П. - перша зірка району - золота.

   Гордістю села є Гуцул І.А. - художник - живописець, член національної спілки художників України. Бібліотека провела зустріч з Іваном Андрійовичом, який на згадку про зустріч подарував бібліотеці свою авторську картину "Млин".

       Чопчик Д.І. кандидат медичних наук.

    Місцевий поет Козар В.О., який написав легенду про Недобоївці.